Ушу-Саньда

      Ушу́ — буквально означає «бойові мистецтва». Цей термін є точнішим, ніж широко використовуваний термін ґунфу, який означає «досягнення завдяки великим зусиллям» або «професіоналізм». Може бути сказано, що механік або ремісник мають добре ґунфу стосовно того, як вони здійснюють свою роботу. Так само, про майстра ушу, можна сказати, що він має добре ґунфу у своїй практиці ушу. У широкому змісті, слово ушу відноситься до будь-якого бойового мистецтва у світі, хоча практично, воно найчастіше вказує на китайські бойові мистецтва або сучасне спортивне ушу.
    

Традиційне ушу

Традиційне ушу відноситься, переважно, до усього розмаїття китайських бойових мистецтв, які розвивалися протягом усієї відомої історії цивілізації Китай. Багато з цих мистецтв наврядчи можна побачити у сучасних змаганнях з ушу.
Традиційне ушу відрізняється від спортивного ушу іншими цілями та задачами. Так, якщо для спортивного ушу основна мета, як і в будь-якому спорті, - перемога на змаганнях, то традиційне ушу радше треба розглядати як шлях самовдосконалення^[1].
Двобій у традиційному ушу називався "саньда". Найточніший переклад цієї назви - неканонізовані удари. Тим самим саньда протиставляється "дуйлянь" - парним комплексам, де усі рухи обох партнерів визначені наперед. Саньда - поєдинок не задля змагання, а для тренування, він слугує для здобуття навичок застосування вивченої раніше техніки у реальному бою.
У різних школах саньда тренують по-різному, можуть просто наносити удари не на повну силу, можуть надягати захисний одяг та битися жорсткіше (наприклад, наносити удари по життєво важливих місцях) без спортивних обмежень.
Із розповсюдженням вогнепальної зброї головна функція ушу змістилася з техніки нападу та оборони на оздоровлення та самовдосконалення.

Сучасне ушу

Традиційне ушу мало як прикладний до бойових дій, так і мирний компонент - змагальний та театрально-розважальний. Саме останній став підставою утворення сучасного виду спорту під такою ж назвою. Цей вид спорту був створений у Китайській Народній Республіці як похідне від різноманітних форм традиційних китайських бойових мистецтв.